Кореспондент "Кіно-Театру" Перейти до переліку статей номеру 2011:#4
Чернівці-Чортория-Київ


Іван Миколайчук живий у памШяті українців – не тільки як геніальний актор, а й як втілення українського духу. В се­редині червня вшановували його пам'ять. 14-го гості з Києва відвідали містечка Буковини – Вижницю,;Кіцмань,Глибоке, побували на виставці образотворчого мистецт­ва, де образ Миколайчука втілився у портретах та ком­позиціях. Того ж вечора чернівчани подивилися виставу «Небилиці про Івана» за сценарієм І. Мико­лайчука – про неї вже «Кіно-Театр» писав (№2, 2011). 15 червня день почався з покладання квітів біля мемо­ріальної дошки Миколайчуку на будинку по вулиці його імені. Дальший маршрут – на гостини до Івана. Стараннями Черні­ве­цької обласної де­рж­адміністрації свято набуло урочис­тості й масштабу, виявивши велику любов буковинців до свого земляка, уславленого легіня.

З автобуса, який віз киян з Чернівців до рідного села Миколайчука, було видно обличчя актора на рекламних щитах. У кожному селі понад трасою люди різного віку в народних костюмах експонували на­родні вироби, спі­вали, танцювали, збиралися до столу, – пригоститися міг кожен, хто їхав цією дорогою в бік Чорториї. На­решті там від церкви, що в центрі села, аж до Мемо­ріальної хати-музею ювіляра вздовж дороги (свіжо­за­асфаль­то­ваної) стояли діти, тримаючи рушники, що було стра­шенно зворушливо. Людей і представників ЗМІ зій­шлося дуже багато. Кожен, хто брав слово про Івана Мико­лайчука, говорили про свою любов до нього. Мудрим був виступ старшої сестри Ми­ко­лайчука Фрозини Грицюк, директора хати-музею, яка нагадала, що тут побували лю­ди з різних куточків світу й навіть народні депутати ВР України. Учасники свята дали волю почуттям: етно­фес­тиваль був поруч – на спеціально устаткованій сцені та­ланти жителів Кіц­ман­щини виблискували самоцвіта­ми.

Час промайнув непомітно: покидати це чарівне місце не хотілося. О шостій вечора повернулися в Чернівці. Чер­нівецький театр ім. О. Кобилянської презентував гля­да­чам свій дарунок до цієї дати – виставу про Івана Ми­ко­лайчука «Тисяча снопів вітру».

Паралельно того і наступного дня в кінотеатрі «Черні­вці» пройшов фестиваль молодіжного кіно «Кіноетніка».

Піднесення, що панувало на Буковині, не покидало і в Киє­ві: саме такий настрій панував 17 червня на ве­чорі в театрі ім. І. Франка, де присутні переглянули кіноролики «Вітання з 70-річ­чям», зняті Василем Ілащуком і Тарасом Тка­че­н­ком, по­слу­хали спогади Богдана Ступки й Федора Стригуна і насолодилися виставою льві­в’ян «Небилиці про Івана».


Корисні статті для Вас:
 
"Він був земною і водночас неземною людиною"2011-05-27
 
Роман Балаян:"Я не хотів його втрачати"2011-05-26
 
Юрій Іллєнко про Івана2011-05-26
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2011:#4

                        © copyright 2019